Слово "помагати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМОГТИ́, ожу́, о́жеш, док.

1. Подавати допомогу кому-небудь, виконуючи допоміжну чи однакову з кимсь дію. Скрізь встигала [Соломія] в роботі і в хаті, і в дворі, ще й на току та в клуні Романові помагала (Н.-Лев., VI, 1966, 375); Милевський робить загальний поклін і кидається за Санею помогти їй одягтись (Л. Укр., II, 1951, 37); — Ходімо, братця, поможемо чоловікові хліб набирати, — каже [Чіпка] до товаришів (Мирний, І, 1949, 179); Став Леонід розповідати.. про хлопчика з Кінбурнської коси, що, як тільки став на ноги, вже помагав ватазі рибалок та братам тягати неводи з моря (Гончар, II, 1959, 285); // Подавати допомогу кому-небудь, підтримуючи важкий тягар. — Помогли б, чи що?— Та й справді-бо, — кинувся до лантухів Цимбал (Гончар, II, 1959, 152); // Подавати матеріальну допомогу комусь. [Левко:] Він [Кармелюк] усякому в біді помагає чи грішми, чи скотиною (Вас., III, 1960, 409); [Василь:] Не роби злого, люби ближнього, поможи бідному (Мирний, V, 1955, 106); — Послали до нього [Махна] цілу депутацію із скаргою: «Батьку, поможи! Розпорядись видати продовольства… Вся залізниця голодує…» (Гончар, II, 1959, 310); // Полегшувати чиєсь важке становище. Школу дітям Ленін дав, матерям він помагав (Тич., II, 1957, 230); // Рятувати, захищати від кого-, чого-небудь. [Орест:] Сергію Петровичу, Олександро Вікторівно!..Рятуйте, поможіть! (Л. Укр., II, 1951, 60); — Товаришу, просю [прошу] вас, ну, порятуйте хоч ви! Уб’ють, може й сю ніч!.. Ну, поможіть! (Головко, II, 1957, 171).

◊ Бо́же поможи́ (помага́й)! див. бог; Неха́й (хай) вам (тобі́, йому́ і т. ін.) бог (госпо́дь і т. ін.) помагає: а) уживається як вітання з побажанням успіху в роботі. — Дай боже вам, панночко, вечір добрий! Нехай вам бог помага! (Кв.-Осн., II, 1956, 195); б) уживається як побажання успіху кому-небудь. — Спасибі вам, серце, за добре слово. Хай вам господь помагає, де тільки лицем обернетесь… (Коцюб., II, 1955, 43); — Пострижуть тебе, — провела вона ще раз по кучерях Тимка. — Ну, біжи, синок. Хай тобі бог помага [на війні] (Тют., Вир, 1964, 279); Помогти́ біді́ (го́рю і т. ін.) — виручити з біди, горя, звільнити від труднощів, неприємностей і т. ін. кого-небудь. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (Сос., І, 1957, 390).

2. Призводити до бажаних наслідків, робити потрібний вплив. — Тут помагали і гордощі. Мені не хотілось признатись перед собою, що я помилилась (Л. Укр., III, 1952, 704); Плуг ледве сунеться.. Не помагає і батіг (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 16); Бійка не помогла. Все залишилось, як було (Коцюб., II, 1955, 343); Одговоряла, одговоряла, але Артем такий собі хлопець — раз уже надумав, буде так. Не помогло материне одговорення (Головко, II, 1957, 424); // Сприяти виліковуванню, поліпшувати стан чийогось здоров’я. Лежала вона й тихо стогнала. І ліки вже не помагали (Н.-Лев., І, 1956, 63).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 110.