ПОМА́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до пома́да; // Признач. для помади. Порох побрався знову в грубу; витяг звідти недогарок шабашкової свічки, каламар з помадної баночки (Мирний, II, 1954, 146).
2. Прикм. до пома́дка. Найбільш поширені помадні, молочні, марципанові, слойоні [листкові] цукерки та ірис (Укр. страви, 1957, 329).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 111.