ПОМЕ́Л, у, ч.
1. Перетворення зерна на борошно шляхом розтирання. Селяни змушені були молоти зерно тільки на млині свого пана і сплачувати за помел великий податок — мірчук (Іст. УРСР, І, 1953, 211); Мені чомусь заманулося придобритися перед удовицею, і я.. узяв з неї наполовину менший корець борошна за помел (Минко, Моя Минківка, 1962, 127); // Розтирання на порошок солі, каменю і т. ін. чи подрібнення їх. В’яжуче в черепашнику виготовляється за простою схемою, яка не потребує складного устаткування: дроблення — сушіння — помел (Компл. використ. вапняків.., 1957, 59); // Спосіб, якість розтирання зерна, подрібнення солі, каменю і т. ін. Існує кілька видів помелу. Основні з них — разовий, оббивний і відсівний (Колг. енц., II, 1956, 76).
2. Те, що подрібнене чи розтерте на борошно або порошок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 115.