ПОМНО́ЖУВАТИСЯ, ується і ПОМНОЖА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОМНО́ЖИТИСЯ, иться, док.
1. тільки помно́жуватися, помно́житися. Збільшуватися в кількості, силі, величині, об’ємі. Хай помножиться слава в поході стократ (Нагн., Пісня.., 1949, 13); Хай він [труд] живе в ритмічному диханні, В могутнім пульсі кораблів нових, Помножиться, звеличиться в змаганні На берегах затонів дніпрових (Забашта, Нові береги, 1950, 99).
2. тільки помножа́тися, помно́житися, мат. Піддаватися множенню. Те число, яке повторюється як доданок, називається множеним (воно помножається) (Арифм., 1956, 25).
3. тільки недок. Пас. до помно́жувати, помножа́ти. Самовіддана праця робітничого класу і колгоспного селянства нашої держави в інтересах фронту помножувалась і збагачувалась творчою діяльністю працівників науки (Вісник АН, 11, 1953, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 131.