ПОМО́РИ, ів, мн. (одн. помо́р, а, ч.; помо́рка, и, ж.). Етнографічна група росіян, що живе на узбережжі Білого та Баренцового морів. Помори — спадкоємці новгородців, що оселилися на узбережжі Льодовитого океану, вміли плавати у складних умовах Півночі (Знання.., 2, 1970, 11); — Сьогодні ми наш урок присвятимо великому російському помору Михайлу Васильовичу Ломоносову, — сказала вона (Бурл., Напередодні, 1956, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 133.