Слово "помостити" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОМОСТИ́ТИ, мощу́, мо́стиш, док., перех. і без додатка, розм.

1. Покласти щось м’яке, рівномірно розстеливши на чомусь. Лаврін помостив на віз сіно, заслав килимом (Н.-Лев., II, 1956, 317); Попереду.. їхав верхи, помостивши собі, замість сідла, мішок з сіном, провідник (Донч., III, 1956, 125); // Постелити постіль кому-небудь. Вона додибала до полу і уклалася аж поза дітьми спати. — Знемогла старенька.., — зітхнувши, сказала Горпина і кинулась тітці помостити (Мирний, III, 1954, 331); Дунька хотіла помостити Прісьці і на сей раз на ліжку, але молодиця не схотіла і лягла поруч з Дунькою долі (Л. Янов., І, 1959, 216).

2. Док. до мости́ти 1-3. Колись воно [вікно] .. на одному рівні [було] з іншими вікнами, а як помостили сцену, то й опинилося коло самих ніг у артистів (Кучер, Трудна любов, 1960, 322); Одна наймичка помостила гарбуза в задку, на самому дні під сіном (Н.-Лев., III, 1956, 25); Він скинув шинель і помостив її на лаві (Головко, II, 1957, 112); — Не мости гніздечка й у лужечку, Помости гніздечко й у садочку (Чуб., V, 1874, 850); У кутку подвір’я, де росли осокори та дві берези, помостила собі гніздо вертлява сорока (Збан., Переджнив’я, 1955, 378); * Образно. Він з особливою пристрастю руйнував Євчине гніздо, що помостила була в хаті і в душі (Чорн., Пісні.., 1958, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 135.