ПОМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка.
1. Змурувати все або багато чого-небудь. — Ач, як люди живуть! Ач, як будови помурували!.. (Мирний, II, 1954, 72).
2. Мурувати якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 137.