Слово "поміж" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПО́МІЖ, присл., діал.

1. Поряд.

2. Підряд. У трьох дворах поміж вигинула скотина (Сл. Гр.).

ПОМІ́Ж, рідше ПОМЕ́ЖИ, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з пом́іж виражають:

Просторові відношення

1. з оруд., рідше з род. і знах. в. Уживається при означенні просторового розташування предмета або вияву дії посередині чого-небудь. І ще довго потім було чуть музики та співи між вербами та поміж хатами (Н.-Лев., II, 1956, 182); Поміж небом і землею рухались і рухались два живі вогники (Стельмах, І, 1962, 630); Скільки оком скинеш — леліє Дніпро, вигинаючись помежи горами (Коцюб., III, 1956, 45); Тополі цвіт, тополі цвіт. Вода в цвіту. Шепоче вітер поміж віт (Сос., II, 1958, 148); Відси вела польова стежка геть-геть поміж вівси на гору (Фр., III, 1950, 457).

2. з оруд., рідше з род. і знах. в. Уживається при означенні місця, куди спрямована або де відбувається дія. Два хлопці, зачепивши [щуку] лозиною поміж жабрами, понесли її (Мирний, І, 1954, 313); «…Трудно мені без нього буде. Ох, трудно!» — з жалем думав Оксен, то скидаючи шапку, то зодягаючи її, то закурюючи, то не торкаючись губами цигарки, зовсім забуваючи, що вона димить у нього поміж пальцями (Тют., Вир, 1964, 205); Емене́ скинула з ніг капці, затиснула поміж коліна червоні шаровари й почала мити ноги (Коцюб., І, 1955, 285); Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам, Знову стали діти школярами, І синиця дзвонить школярам (Рильський, III, 1961, 315).

Часові відношення

3. з оруд. в. Уживається при означенні явищ, подій і т. ін., в проміжок часу між якими відбувається, здійснюється або має місце що-небудь. Почала рута проростати й поміж сумуванням нашої Оленки (П. Куліш, Вибр., 1969, 280).

Об’єктні відношення

4. з оруд. і род., рідше із знах. в. Уживається при означенні осіб, предметів, які вступають у взаємодію, в якісь відношення одне з одним або перебувають у якихсь стосунках. Він, Йон, і радніший би посватати Гашіцу, так що ж, коли батьки ворогують поміж собою і нізащо не пристануть на це (Коцюб., І, 1955, 245); Безхлібні дівчата [буржуазної Угорщини] розчаровано шепотілися поміж себе (Гончар, III, 1959, 269); Там усе просто й більш зрозуміло, аніж дома, де чомусь нема братолюбія [братолюбності] поміж синами, на яких він здав господарство (Стельмах, І, 1962, 316); Ще довго після того була поміж нас мовчанка (Ю. Янов., V, 1959, 140).

5. з оруд. і род. в. Уживається при означенні осіб, предметів, явищ, які прирівнюються, зіставляються один з одним. Чує вона поміж гомоном, говіркою та сваркою — чийсь голос її вговоряє: «Не плач, дівчино, і не бійсь!» (Вовчок, І, 1955, 359); Яків і досі не міг простити своєї поразки Степану Васильовичу, який у суперечці назвав його недозрілим серцем, що в міру чесно борсається поміж гетьманською булавою, хуторянськими ідеалами і дрібним культурництвом (Стельмах, І, 1962, 490).

6. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні якої-небудь групи осіб, предметів, явищ, серед яких щось розподіляється. Перед дверима богині, під дахом високого храму, Сіла на троні вона, в оружному колі вояцькім. Суд вирікала, закони заводила і поміж людьми То постановою, то жеребком розкладала роботи (Зеров, Вибр., 1966, 236).

Означально-обставинні відношення

7. з оруд. і род. в. Уживається при означенні однорідних осіб, тварин, предметів, явищ, в оточенні яких знаходиться предмет мовлення або відбувається яка-небудь дія; відповідає за знач. прийм. серед. Поміж повітовим панством наша сім’я лічилася за людей середнього достатку (Мирний, IV, 1955, 334); Не було в околишніх селах такого ярмарку, щоб на ньому поміж худобою не товкся старий Гнат зі своїм виводком (Стельмах, Хліб.., 1959, 73); На арену вийшли морські гімнасти.. Поміж моряків [була одна] дівчина (Ю. Янов., II, 1958, 139); Господарка, приховуючи приязною усмішкою свою заклопотаність, метушилася поміж гостей (Досв., Вибр., 1959, 254); // Уживається при означенні осіб, тварин, предметів, явищ, до числа яких входить предмет мовлення. І довелося ж, добродію, спекти мені доброго рака, як знайомі вказали, що ще в 1895 році, поміж другими метеликами, що випускає Чернігів, на всю Україну, — з’явилися Ваші оповідання (Мирний, V, 1955, 378); Його жінка Настя стоїть поміж молодицями (Тют., Вир, 1964, 328); І в російському, і в українському малярстві відчувається відгомін захоплення українським історичним епосом. Згадаймо хоча б славетні картини Рєпіна і поміж них славетних «Запорожців», роботи Васильківського, Самокиша, Сластьона, нашого сучасника Їжакевича (Рильський, IX, 1962, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 123.