Слово "поміняти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Віддавши, одержати натомість кого-, що-небудь; обміняти. — Поміняйте зі мною свою одежу. — А дід мав подерту одежу, каже: — Хлопче, говориш зі мною на сміх (Казки Буковини.., 1968, 175); Мірошниченко одвертається від Полікарпа, і в того відразу жалісніє обличчя: розсердився, гляди, ще й поміняє завтра землю (Стельмах, II, 1962, 18); // Ненароком або навмисне замість своєї взяти таку саму чужу річ. Поміняти шапку.

◊ Поміня́ти ши́ло на ми́ло — те саме, що Проміня́ти ши́ло на ми́ло (див. проміня́ти).

2. Використати, вжити, взяти і т. ін. натомість таке саме інше; замінити. [Романюк:] Ніяк не зберусь поміняти окуляри, очі болять (Корн., II, 1955, 196); — Я давно мрію поміняти своє ім’я (Жур., Нам тоді.., 1968, 102).

3. Одні грошові купюри або монети замінити на інші дрібніші відповідної вартості; розміняти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 124.