ПОМІЦНІ́ШАТИ, аю, аєш, док.
1. Док. до міцні́шати. Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (Н.-Лев., II, 1956, 366); // Стати фізично сильнішим. Якою вона сама стала красивою! І трохи побільшала, і поміцнішала — є сила для господарства (Стельмах, І, 1962, 531).
2. Збільшитися силою вияву інтенсивності, посилитися (про явища природи).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 127.