ПОНАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.
1. Приготувати для використання що-небудь (про багатьох); приготувати багато чогось. Усі знали, що це [повстання] буде цієї ночі. Ще завидна понаготовляли кожен собі сокиру чи лома, мішки на зерно, налигачі на худобу (Головко, II, 1957, 284).
2. Наварити, приготувати багато страв. Глянула паніматка на все, чого понаготовляла, і задумалась: — коли б, каже, чого не забути (Свидн., Люборацькі, 1955, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 142.