ПОНАДСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Надсипати з багатьох мішків, посудин і т. ін. Мабуть, понадсипаю потроху пір’я з подушок, а то мати такі тугі понасипали (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 145.