ПОНАЙМИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Наймитувати якийсь час. Сатрін Носальський карався, що ніхто не йшов понаймитувати на час жнив (Іщук, Вербівчани, 1961, 324).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 147.