Слово "поналиватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОНАЛИВА́ТИСЯ, а́ється, док.

1. Наповнитися рідиною (про багато чого-небудь). Захлющало в пущах і в багнах, поналивалися всі щонайменші виямки [виїмки] й заглибини (Загреб., Диво, 1968, 230).

Поналива́тися кро́в’ю — почервоніти від злості, напруження і т. ін. (про білки очей, обличчя багатьох). Чоловік аж з місця скочив, так його уразила ся одповідь. Страшно й глянуть на його постать: плечі й груди, як башта, кулаки, як дві довбешки; пополотнів, очі кров’ю поналивались (Стор., І, 1957, 338).

2. Набратися соком (про бруньки, плоди, зерно і т. ін.). Бруньки на каштанах поналивались, аж стогнуть — пустіть на білий світ… (Вишня, І, 1956, 398).

3. Обважніти, набрякнути (про повіки, ноги і т. ін.). Останні кілометри здавалися безконечними. Ноги в обох поналивалися (Автом., Так народж. зорі, 1960, 239).

Мо́вби (на́че і т. ін.) поналива́лися о́ловом (свинце́м) — обважніли від утоми (про повіки, ноги і т. ін.). Зоставшись на самоті, відчула [Христя] сильну втому. Повіки її мовби поналивались оловом,.. голова хилилася до столу (Грим., Незакінч. роман, 1962, 325).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 149.