ПОНАСТАНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. Те саме, що понаставля́ти. Посадовила її [панночку] стара за стіл.. Наїдків, напитків понастановлювала; сама сіла коло неї, — не надивиться (Вовчок, І, 1955, 103); Понастановлювали по маєтках урядників.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 153.