ПОНАСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОНАСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Настелити багато чого-небудь, у багатьох місцях. Підеш бувало до них у неділю, серце радіє.. Понастеляють ряден у садочках, по чарці вип’ють (Кучер, Трудна любов, 1960, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 153.