ПОНАЇЖА́ЧУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док.
1. Наїжачитися (про тварин).
2. перен., розм. Набрати вигляду, який свідчить про внутрішнє напруження, стримуваний протест, гнів проти кого-, чого-небудь (про якусь кількість осіб). Одні Хомахи не сміли показатись між люди. Мар’ян і Юрась понаїжачувались, на очі понасували капелюхи, ховаються під темну стріху клуні, мов сичі від сонця (Чорн., Визвол. земля, 1950, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 146.