ПОНЕРВУВА́ТИ, ую, уєш, док.
1. неперех. Те саме, що понервува́тися. Мушу просити пробачення, Іване Семеновичу, статтю мою сьогодні на літучці обговорювали. Понервувала я… (Собко, Справа.., 1959, 32).
2. перех. Нервувати кого-небудь якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 157.