ПОНИ́ЖУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. теп. ч. до пони́жувати 1-4.
2. у знач. прикм., розм. Те саме, що прини́жений 3. Всі дрібні поезії в прозі — це «каплі моєї крові» . Повставали з хвилин, де я чула себе понижуваною, скривдженою, несправедливо осуджуваною (Коб., III, 1956, 563); Він так тяжко працює, такий понижуваний, малий урядовець (Круш., Буденний хліб.., 1960, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 160.