Слово "поночувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Переночувати де-небудь. [Економ:] Гість до нас заїхав із губернії, прохає поночувати.., почувши, що в Галузинцях розбій, далі їхати побоявся, завернув до нас (Вас., III, 1960, 196).

2. Ночувати якийсь час. — Нехай поночує Аткінс, щоб трохи остигла лють, Внизу під мостами Темзи, на трухлій, гнилій соломі (Бажан, Роки, 1957, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 165.