ПООБЛА́ЗИТИ 1, ить і рідко ПООБЛІЗА́ТИ, а́є, док. Облізти (про багато чого-небудь, у багатьох місцях). Образи старі; фарби на них вже пооблазили; образи неначе зблякли (Н.-Лев., II, 1956, 406); —Шкура.. на руках та ногах пооблазила (Хотк., І, 1966, 170).
ПООБЛА́ЗИТИ2, а́жу, а́зиш, док., перех. Облазити багато чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 171.