ПООБМЕРЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.
1. Обмерзнути (про багато чого-небудь). Ого, як вуси пообмерзали (Сл. Гр.).
2. розм., рідко. Дуже змерзнути, задубіти (про якусь кількість чого-небудь). [Чумак:] Мороз, братці мої, і хуга. А ти в картузі, Гришо! Вуха пообмерзають (Мик., І, 1957, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 172.