ПООБМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Обмити багато чого-небудь, багатьох. Іван із сторожем повечеряли варениками з сметаною, забрали святих з горища, пообмивали і порозвішували їх знову в церкві (Україна.., І, 1960, 152); [Ганна:] Паски сама попекла,., хату пошпарувала й вибілила, дітвору пообшивала і пообмивала!.. (Кроп., II, 1958, 21); // Змити верхній шар чого-небудь з багатьох предметів. — А чому ж хати чорні, не потиньковані? — Та то ж дощі пообмивали (Шиян, Баланда, 1957, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 172.