ПООДЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., перех. Одягти що-небудь (про багатьох), одягти багатьох. Молодички теж сховали Ті, що мазали, щітки І нові поодягали І запаски, й сорочки (Щог., Поезії, 1958, 245); Аж на вулиці хлопи поодягали шапки і позастібали кожухи, (Кол., Терен.., 1959, 171); * Образно. Котляревський наш на лірі Поодягав печалі в сміх, Переспівав у думи щирі Надії прадідів моїх (Нагн., Пісня.., 1949, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 177.