ПООСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Поселити де-небудь багатьох. Поосаджував пан людей у лісі (Сл. Гр.); Поляки, бажаючи цей край зробити польським, почали від того, що накликали на нього німців і поосаджували їх по містах (Фр., XVI, 1955, 414).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 178.