Слово "попадатися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОПА́ДАТИСЯ, ається, док., діал.

1. Розлізтися. Носив сорочку, поки попадалась (Сл. Гр.); — Я зараз надіну [сорочку й штани]. Моє попадалось, дак оце, спасибі вам, тепер зніму, виперу да й полатаю (Барв., Опов.., 1902, 29).

2. Зморщившись, обвиснути. Шкура попадалась на шиї (Сл. Гр.).

ПОПАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОПА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док.

1. кому і без додатка. Бути схопленим, упійманим ким-небудь. Повстанці виділили їм старий рибальський баркас на веслах і, побажавши вдруге не попадатись, з миром відпустили в море, до своїх (Гончар, II, 1959, 53); Їхала вона Чорним гаєм і попалася розбійникам (Вовчок, І, 1955, 358); Хтось підходить іззаду і з криком хапає за плечі: «Ага! Попалася!» (Хотк., II, 1966, 217); // Бути спійманим у пастку, сіті і т. ін. (про тварин). Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Мирний, V, 1955, 381); На цей раз попався довгий і гладкий в’юн (Стельмах, На.. землі, 1949, 326); * Образно. Я тобі на вірність клявся, До серденька пригортав, В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв (Л. Укр., IV, 1954, 106); // Бути впійманим на якому-небудь вчинку, викритим у чомусь. Дибляни набігли [на коноводів], махаючи кийками й ломаками та гукаючи: — А, бісові шкуродери, попалися!.. (Гр., II, 1963, 296); [Ольга:] У тресті — не нахваляться ним — незамінимий чоловік, а тут… Душу за гроші продасть і не попадеться (Зар., Антеї, 1962, 264); // у що і без додатка. Опинятися в несприятливих обставинах, скрутному становищі. — Сидів би вже, коли попався. Ну, два роки дали б йому (Головко, II, 1957, 47); — Ти, молодице, вільності шукаєш? — А вона: — Я. — Попадешся, у біду, дурна! Лучче служи своїй панії та роби (Вовчок, І, 1955, 262).

◊ Попа́стися на ву́дочку — те саме, що Попа́стися (спійма́тися і т. ін.) на ву́дку (див. ву́дка); Попада́тися (попа́стися) в лабе́ти див. лабе́ти; Попада́тися (попа́стися) на гачо́к див. гачо́к; Попада́тися (попа́стися) у ла́пи див. ла́па.

2. між кого, кому, в що. Опинятися в якому-небудь місці, в якомусь оточенні, у когось. Живе на острові цариця, Цирцея, люта чарівниця і дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей [звірів] (Котл., І, 1952, 159); А то ж і не страшно, скажете, щоб живому чоловікові та попастись меж мерців? (Кв.-Осн., II, 1956, 107); — О співець, як ти попався У відьомськую хатину? За що так немилосердно Ти обернутий в собаку? (Л. Укр., IV, 1954, 184); // Оселятися, влаштовуватися працювати де-небудь, у когось. Голос оповідав звичайну історію втікачів: «і попавсь я до грека, і зазнав я неволі ще гіршої, як вдома» (Коцюб., І, 1955, 345); // Ставати належним до складу якого-небудь суспільного об’єднання, організації і т. ін. Він попався нам у бригаду; // кому, рідко до кого і без додатка. Потрапляти в чиє-небудь розпорядження, опинятися в якихось стосунках з ким-небудь. — Скільки я знав горбатих, усе їм такі кралі попадаються, що ну! (Гончар, III, 1959, 200); Вона ж між ними [паничами], мов тая перепеличка, звивається. — Котрий-то з них попадеться? — говоримо, було, дівчата… — Дознає неборак, почім ківш лиха! (Вовчок, І, 1955, 111); // Ставати об’єктом уваги в пресі, кіно і т. ін. Вкінці він оженився, став адвокатом і патріотом, календар «Просвіти» помістив його портрет, потім попався в «Альбум заслужених Русинів» (Мак., Вибр., 1954, 3).

◊ Попада́тися (попа́стися) на язи́к (на язика́) кому— стати об’єктом розмов. Жінкам тільки попадися на язика, засічуть, мов ті оси! (Горд., II, 1959, 248); Попа́стися на зу́бки (на зубо́к) кому — те саме, що Потра́пити (попа́сти) на [го́стрі (голо́дні)] зу́би кому (див. зуб). [Іван:] Він же мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (Кроп., І, 1958, 65).

3. Зустрічатися на шляху; траплятися. Вона починала ходити та проходжати по луці, зривала квіти, що попадалися, з опалом впивала їх пахощі (Вовчок, І, 1955, 320); На тротуарах впадало в очі — серед вирядженої публіки безліч офіцерні, просто військових, напіввійськових.. І навіть попадались (це бачили вперше славгородці) — зовсім в оперетковому вбранні (Головко, II, 1957, 430); І йшла [Маруся] відтак додому тим самим меланхолійним кроком; лагідним рухом пестила корову, що попалася по дорозі (Хотк., II, 1966, 43); // Знаходитися, з’являтися при виконанні якоїсь дії. — Ждемо, що ви що-небудь відкриєте, розгадаєте якусь тайну.. — Їм більше глиняні черепочки попадаються (Гончар, Тронка, 1963, 273); Піт солоний пролива [перекладач зі стажем]. — Ну й попалися слова! Аж розпухла голова (Ющ., Люди.., 1959, 234); // Випадково траплятися в якихось обставинах. Я стараюсь читати більше путніх книжок, хоч їх тут і трудно достать і більш попадається дурних книжок, ніж розумних (Л. Укр., V, 1956, 10); Горе було, як попадався чужосторонній чоловік і не пізнавав в старчукові пушкарського отамана (Хотк., II, 1966, 115); // тільки недок. З’являтися в певному місці. Сиза імла рідшала, димочок де-не-де вже звивався, вже люди попадались і коло криниці (Вовчок, І, 1955, 295); // у сполуч. з прикм. Трапившись, виявлятись яким-небудь. Любив [пан] .. баб різками бити. Захльобувався від радості, коли баба попадалася вересклива (Хотк., II, 1966, 116); — А по чому ж там, Іване, Дурні продаються? — Та то, пане, як до дурня: Які попадуться! (Руд., Тв., 1956, 113); — Прислали комісара. Ми хотіли без нього обійтись, але, коли послухали, — залишили при собі. Підходящий чоловік попався (Стельмах, II, 1962, 86); Тріснув кілок із тину. Давид зупинився й оглянувся. Видно, кілок трухлявий попався (Головко, II, 1957, 91).

Не попада́йся (не попада́йтеся) мені́ — уживається як погроза у знач. не зустрічайся (не зустрічайтеся) мені. — Не попадайся ж і ти мені, білоголова крисо! (Мирний, IV, 1955, 98); [Микита:] Ой бесуре, не попадайся ти мені! (Кроп., І, 1958, 64).

◊ Попада́тися (попа́стися) на о́чі див. о́ко 1; Попада́тися (попа́стися) під ру́ку (ру́ки) див. рука́.

4. тільки док. Дістатися кому-небудь. — Таке добро, а, дивись, наймичці попалось, — з якимось жалем подумав Салоган про дівочу вроду (Стельмах, І, 1962, 346); Нам попалися звичайні «телячі» вагони, подовбані за війну кулями та осколками (Гончар, III, 1959, 341).

$ Попада́тися (попа́стися) до рук (у ру́ки) див. І рука́.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 180.