ПОПАДЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Бути попадею. — Дівчинка!.. Їй би ще тільки гуляти та в кукли грати, а не попадювати, — подумала Пистина Іванівна (Мирний, III, 1954, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 181.