ПО́ПАСОМ, присл., розм. Те саме, що по́паски 1. Обабіч дороги, ближче і дальше від неї, верталися додому попасом отари овець (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 111); [Петро:] Раз надвечір попасом прийшли ми з валахами до ліска,.. — де не взявся.. вовк і задавив двох валахів (К.-Карий, І, 1960, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 183.