ПОПА́ТРАТИ, аю, аєш, перех. Док. до па́трати. А коли хто з товариства зніме з сідала в сусіда курку чи півня, попатрають, спечуть, настромивши на спичку, з’їдять, та й ситі! (Мирний, І, 1949, 299); Жменячиха думала, що сьогодні їй треба встати раніше: зарізати дві курки на весілля, обскубти і попатрати (Томч., Жменяки, 1964, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 184.