Слово "поперевертати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОПЕРЕВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОПЕРЕВЕ́РТУВАТИ, ую, уєш, док.

1. Перевернути якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). — Він [кабан].. як дременув попід хатою та й поперевертав обидва глиняники (Н.-Лев., II, 1956, 247); — Як будем обідать, то ти ні до чого не доторкуйсь, а то як станеш тріскать, то все порозливаєш і поперевертуєш (Стор., I, 1957, 38); Старенька гримнула на всіх: — Іще чавуни мені отут поперевертаєте. Гетьте! (Головко, І, 1957, 248); // безос. Масу дерев поперевертало з корінням, а купи граду скрізь були перемішані з оббитим листям та обламаними гілляками (Фр., IV, 1950, 340).

2. Переворушити багато чого-небудь. Опришки перетрясли цілу коршму [корчму], перешукали усі закутки, поперевертали і повалили все придатне в господарстві (Фр., VIII, 1952, 161).

3. на кого — що, в що, перен. Обернути багатьох в іншу віру. Поперевертували пани наших людей на свою католицьку віру (Н.-Лев., І, 1956, 131).

4. перен. Те саме, що поперекру́чувати 2. [Петро:] Що говорили, то трудно розібрати, бо сю штуку [комедію] написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова (Котл., II, 1953, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 186.