ПОПЕРЕВИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поперевива́ти. Поперек них [паличок] ішли тоненькі півперечки з ліскового пруття, поперевивані де-де косми-ками соломи (Фр., IV, 1950, 330).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 186.