Слово "попереплутуваний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОПЕРЕПЛУ́ТУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до попереплу́тувати.

2. у знач. прикм. Який має вигляд сплутаного (про багато чого-небудь). — Які товстющі попереплутувані залізні арки! (Н.-Лев., IV, 1956, 258).

3. у знач. прикм. Який відзначається порушеним порядком, порушеною послідовністю (про багато чого-небудь). Оце вийме [сопілку] з пазухи.. І поллються журні звуки якихось пісень, що складалися в маленькій голівці самотнього хлопчини, що залишилися попереплутуваними уривками з недавнього минулого (Головко, І, 1957, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 193.