ПОПЕРЕРУ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перерубати багато чого-небудь. Парили [люди] над вогнищами лозу й прикручували борони до верб. Потім хтось зміркував.., лозу, мовляв, і поперерубувати легко та й розтягти борони (Головко, II, 1957, 347).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 194.