ПОПЕРЕСИ́ДЖУВАТИ, уємо, уєте, док.
1. неперех. Сидіти де-небудь, перечікуючи щось (про багатьох).
2. перех. Довго сидячи в одному положенні, викликати оніміння чого-небудь, відсидіти що-небудь (про багатьох). У юрті зібралося вже багато народу.. Ті, що вже давно тут, попересиджували ноги (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 194.