ПОПЕРЕСИХА́ТИ, а́є, док.
1. Втратити вологість, висохнути (про багато чого-небудь). У наших співаків швидко попересихали горла (Фр., IV, 1950, 258).
2. Висохнути занадто (про багато чого-небудь). Сорочки не попересихали, — саме добре буде качати (Сл. Гр.); Барила попересихали, який тиждень горілки не варено (Ле, Наливайко, 1957, 401).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 194.