ПОПЕРЕТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОПЕРЕТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Перетягти з одного місця на інше багато чого-небудь. Мішки.. слуги поперетягали на круту степову могилу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 30).
2. розм. Перетягати багато чого-небудь за довгий час. А скільки ж оті дідові порепані руки поперетягали, а скільки ота дідова Матвієва спина попереносила… (Вишня, I, 1956, 33).
3. Розібравши, відремонтувати багато чогось. — На дорогу дали їм корму, вози полагодили? — показав Заруба очима на чабана. — Дали, всього дали. І колеса у возах наново поперетягували (Кучер, Прощай.., 1957, 370); Поперетягав старі чоботи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 195.