ПОПЕРЕХРЕ́ЩУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поперехре́щувати. Двір був великий,.. травичка.. поперерізувана, поперехрещувана стежками у всі кінці й боки (Вовчок, VI, 1956, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 195.