ПОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. поплі́в, плела́, ло́; док., перех.
1. Сплести багато чого-небудь; // у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось. Уранці вирядилась [Маруся] щонайкраще: поплела коси у самі .. дрібушки і вінком на голову поклала (Кв.-Осн., II, 1956, 54).
2. Плести якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 209.