ПОПЛЮВА́ТИСЯ, ю́ся, ює́шся, док., розм.
1. Те саме, що поплюва́ти.
2.Плюнути на кого-небудь, у чий-небудь бік на знак огиди або зневаги. — Ну й що ж далі? — не терпиться слухачам. — Та що ж далі? Наплювались люди. Попа відпустили, — як кіт шкідливий дряпонув до своєї матушки (Збан., Єдина, 1959, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 211.