ПОПОВНІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати повнішим, гладшим. Баба неначе помолодшала, поповнішала, а лице в неї побільшало (Н.-Лев., IV, 1956, 200); Дмитрій Іванович став зовсім іншим, ніж був.. Поповнішав з лиця, набрався солідності й поважності (Сенч., Опов., 1959, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 214.