ПОПОГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм.: Попогну́ти спи́ну (хребта́) — те саме, що Гну́ти спи́ну (багато разів, тривалий час) (див. гну́ти). [Ганна:] А ще скажу й так: жируєш ти! Це все з баглаїв!.. Попогпула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом — не зажирувала б! (Кроп., II, 1958, 38); Попогнув там молодого свого хребта, попиряв задушними літніми ночами ковші по трапах і оцей, що, насупившись, сидить гараз на коні, — ватажок загону (Гончар, II, 1959, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 215.