ПОПОКАЗИ́ТИСЯ, ажу́ся, а́зишся, док., розм. Казитися тривалий час; показитися добре. І Артем же, нехай попоказився б із заздрості! (Головко, Мати, 1940, 81); — Попоказився він тут, той консул, — втрутився в розмову один із стрілочників (Гончар, II, 1959, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 216.