ПОПОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док., розм. Служити тривалий час. Сумував я трохи на чужині: попослужив уже з п’ятнадцять літ. Усього понаучувався (Барв., Опов.., 1902, 407).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 220.