ПОПОТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Таскати що-небудь багато разів, тривалий час. Попотаскав тут на собі мішки з дніпровським піском і Данько Яресько, не жалів хлопець для революції свого молодого хребта! (Гончар, II, 1959, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 221.