ПОПОТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех., розм. Топтати багато разів, тривалий час.
◊ Попотопта́ти сте́жку — ходити багато разів у якесь місце; Попотопта́ти стежки́ — шукати підхід до кого-небудь тривалий час. — У ті часи нелегко було знайти жінку такому, як я — безбатченкові та ще й безземельному. Попотоптав я.. стежки, поки вговорив одну дурепу, тобто бабу (Збан., Малин. дзвін, 1958, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 221.