ПОПОШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док.. перех., розм. Шмагати багато разів, тривалий час; відшмагати добре. Попошмагав добре таки батько його (Горд., Діти.., 1937, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 222.