Слово "попрати" - пояснення

ПОПРА́ТИ ¹, перу́, пере́ш, док., перех. і без додатка.

1. Док. до пра́ти. Вона пооджимала свої сорочки, другого дня одзолила, попрала й покачала (Н.-Лев., І, 1956, 302); Було мамі і напряду, і вишию, і зварю, і поперу, і помажу, і піч поцяткую (Ю. Янов., І, 1954, 80).

2. Прати якийсь час.

ПОПРА́ТИ² див. попира́ти ¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 224.