ПОПРИМЕРЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Примерзнути до чого-небудь (про все або багато чогось, усіх або багатьох). Як і тоді, заступивши тільки на варту, стояли й зараз обидва [вартові].. Ніби відтоді як до землі обидва попримерзали (Головко, II, 1957, 353); — Ну, Левку, розтулюй, нарешті, губи, чи вони вже від мовчання попримерзали до зубів? (Стельмах, І, 1962, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 228.