ПОПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́ємося, я́єтеся і ПОПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Причепитися (про все або багато чогось). Вона піднялася з свого місця, обтріпала сукню, повідчіпляла поодинокі листки, що попричіплялися були до неї (Коб., І, 1956, 338); // перен., розм., рідко. Щільно притулитися (про всіх або багатьох). Темні силуетики хлопців попричіплювались до дощок, де тільки була яка щілинка (Вас., І, 1959, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 230.