ПОПРОСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОПРОСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Простелити багато чого-небудь. Попростеляли рядна, полягали: — Читай, Семене! (Вишня, І, 1956, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 235.